79e3622-eurovision-690

Ллються, як пісня. Хто і скільки заробив на Євробаченні

Проведення Євробачення не просто велика відповідальність для України, але й чималі затрати.

Кошторис конкурсу вражає – 855 мільйонів гривень. Із них 455 мільйонів виділені з державного бюджету, 165 мільйонів – з бюджету Києва, інші кошти збираються отримати від спонсорів, продажу квитків, європейської мовної спілки та оренди коментаторських кабінок.

 “Ми насправді дуже дбайливо використовували кошти для підготовки, але як ви бачите, це ніяк не вплинуло на якість. Що стосується повернення коштів (витрачених на підготовку) – ми на це не розраховували і це не передбачено. Це подія для всієї України, це подія нашої промоції, нашої прекрасної країни і тому ми інвестували в це ресурси”, – заявив за кілька днів до початку Євробачення прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Прем’єр-міністр відверто згладжував кути, адже з дбайливістю використання грошей існують проблеми.

Ще в лютому 2017 року частина працівників “Національної суспільної телерадіокомпанії України”, що готувала проведення конкурсу, заявила про вихід із проекту через роздуті цифри бюджету.

“Одним із поштовхів до нашого виходу стало прийняття кошторису конкурсу, який був погоджений Павлом Грицаком (заступник гендиректора НСТУ – УП) і зріс на 50% від того, що було на початок грудня… Наші видатки були 655 млн гривень. Ми очікували отримати від конкурсу більш ніж 200 млн прибутку і ці гроші мали піти на “Суспільне мовлення”. Зараз ми побачили, що кошторис “Євробачення” складає 655 плюс 200 млн, тобто 855 млн грн”, – скаржився УП перший заступник гендиректора НСТУ Олександр Харебін, який також пішов з команди організаторів.

Нещодавно журналісти програми “Схеми” дізналися, що глядацькі трибуни для “Євробачення” встановила компанія “Артмакс Інжинірінг”, яка пов’язана з тим же Павлом Грицаком.

Спершу тендер на побудову трибун виграла німецька компанія Nussli Ltd.

Однак після призначення Грицака виконавчим продюсером конкурсу, НТКУ відмовилась підписувати з нею контракт через невідповідність “українським нормам”.

Після цього був оголошений повторний тендер, де вже виграла “Артмакс Інжинірінг”.

“Українська правда” вирішила розібратися, хто і скільки заробляє на пісенному святі європейської пісні.

Дикі танці

Перший півфінал конкурсу 9 травня відкривав модний український співак Монатік. Він пластично танцював під англійську версію свого ж старого хіта “Кружит”. Також в перервах першого півфіналу співала минулорічна переможниця Євробачення Джамала.

Скільки коштував виступ Монатіка поки що невідомо, однак на сайті Prozorro можна знайти гонорари інших зірок.

 

 
 

За свої виступи у півфіналі і у фіналі Джамала отримає 985 500 гривень. Щоправда, продюсер співачки заявив, що ця сума була витрачена на світло, костюми та інші елементи шоу трьох номерів, а  співачка виступає на конкурсі безкоштовно.

Шоу переможниці конкурсу 2004 року Руслани у фіналі цьогорічного Євробачення коштуватиме 394 тисячі гривень. Відеоролик-інтро до її виступу обійдеться додатково в 298 794 гривні.

У фіналі Євробачення заспіває і нова зірка української музики Онука. На тлі усіх інших, її виступ коштуватиме скромну суму – 45 тисяч гривень.

Таку ж суму отримає Національний академічний оркестр народних інструментів України, з яким у Онуки є ціла окрема концертна програма.

А от Вєрка Сердючка хоч на самому конкурсі не виступатиме, але його організаторам виявилась дуже дорогою. В прямому розумінні слова.

Створення короткометражного фільму “Євробачення з Вєркою Сердючкою”, яку зняв “Президентфільм України”, обійшлося бюджету в 1 мільйон 800 тисяч гривень.

Крім виступів зірок в організаторів свята була ще одна “публічна” стаття витрат – ведучі. НСТУ заплатити 550 тисяч гривень “АБ Продакшн” за створення відеоролику “Тренінг ведучих”.

Самі ж ведучі пісенного конкурсу Володимир Остапчук та Олександр Скічкоотримають за свої послуги по 190 тисяч гривень.

Крім того, для них замовили ексклюзивний одяг в українських дизайнерів. Для цього провели три тендери. Один договір коштував 605 тисяч гривень, другий –150 тисяч, третій –140 тисяч.

Непогано на пісенному конкурсі заробить і продюсер Злати Огневич Михайло Некрасов. За написання музичного супроводу до свята він отримає 873 531 гривню.

Майже 4 мільйони бюджетних грошей спрямують на послуги з проведення кастингів, пошуку та підбору танцівників, вокалістів. Таку суму отримає однофамілець продюсера Огневич ФОП Олексій Некрасов.

Крім цього, він отримає 403 029 за забезпечення костюмами артистів номерів відкриття та інтервальних виступів.

Для створювання та інтерпретування мистецьких і літературних творів на Євробачення НТКУ підписало договір з німецьким ТОВ “Barlow TV”. Ціна питання – 2,4 мільйона гривень.

Ще один документ щодо виконавського мистецтва НТКУ досягла з “Barlow TV” за 1,35 мільйона гривень.

Речником Євробачення 2017 влаштувався Павло Шилько, більш відомий, як dj Паша. За роботу з 11 березня по 13 травня він отримає 186 335 гривень.

Супервайзером цьогорічного Євробачення, тобто фактично головним режисером дійства і всіх церемоній, працює відомий театральний постановник Сергій Проскурня. Його послуги коштуватимуть бюджету 373 тисячі гривень.

Вишукано і красиво

Міжнародний виставковий центр – єдине місце, де в столиці було можливо провести Євробачення. Старий-добрий Палац спорту може банально не витримати навантаження інженерних конструкцій шоу.

Оренда МВЦ на весь період музичного свята коштувала понад 35 мільйонів гривень.

Розроблення дизайну сцени “Євробачення-2017” компанією Wieder Design обійшлося НТКУ в 4,8 мільйона гривень. Також Wieder Design отримала 3,4мільйона за консультації щодо будівництва сцени.

 

 
 

З найдорожчого на сцені – світло. Цілих 79 мільйонів гривень було витрачено на світлове обладнання конкурсу.

Трохи менше за оренду відеоекранів та відеопроекторів отримала компанія Production Resource Group AG – 32 мільйони 429 тисяч гривень.

Тенти для шоу обійшлися державному бюджету 2,3 мільйона гривень.

Немало коштує і монтаж та демонтаж сцени. Нідерландське ТОВ Unbranded LLC отримає за виконання таких робіт 30 мільйонів 607 тисяч гривень.

Справжньою перлиною Євробачення в Києві стала червона доріжка біля Маріїнського палацу.

Її проведення та відкриття пісенного конкурсу коштувало 2 492 360 гривень. Вони були нараховані ФОПу і водночас шоу-мену Андрію Джеджулі.

Крім того, на огорожні конструкції, які закривали парламент і створювали коридор для проходу учасників цієї події витратили 816 тисяч гривень.

 

 
 

Організатори Євробачення впевнено не шкодують грошей на застілля. Для хорошого ресторанного обслуговування провели одразу кілька тендерів.

Так, за одним із них, 7,2 мільйона гривень за кейтерінг отримала ФОП Наталія Артемчук, ще 2,4 мільйона гривень ФОП Володимир Литвинов. Окрім цього НСТУ може залучити до обслуговування ТОВ “Оріон Кейтерінг” за двома угодами на 1,2 та 4,7 мільйона гривень відповідно.

Організатори подбали і про відпочинок. НСТУ провела три тендери для готельного розміщення гостей. Всіх їх виграло ТОВ “Пілот”. Йдеться про тендери на суми 3,75 мільйона гривень,1,4 та 7,2 мільйона.

Безпечне свято

Однієї із відчутних статей витрат організаторів Євробачення стала організації безпеки учасників та гостей конкурсу.

У базі Prozorro є дані про понад 30 проведених торгів, об’єктами яких були послуги охорони під час Євробачення у Києві.

Головні витрати за цієї статтею діляться на охорону самих учасників конкурсу та членів їхніх команд, забезпечення порядку і безпеки у МВЦ і фан-зонах.

Для цього було найнято мінімум двох менеджерів з питань безпеки, які згідно з договором, відповідають за роботу служби охорони об’єктів Євробачення.

Перший з них – Володимир Пономаренко – 6 травня уклав угоду на 240 тисяч гривень, другий – Сергій Гнєдо – має два контракти: спершу як консультанта, а потім уже як менеджера з безпеки. Сумарно Гнєдо отримав тих самих 241 тисячу.

 

 
 

Охорона офіційних делегацій та учасників Євробачення обійдеться організаторам у 1,029 мільйона гривень. Угоду про відповідні послуги було укладено 4 травня з Одеським обласним управління поліції охорони.

Перша зустріч учасників Євробачення з камерами і глядачами відбулась під час церемонії відкриття 7 травня біля будівлі Верховної Ради та у приміщенні Євроклубу (КВЦ “Парковий”, більш відомого як “вертодром Януковича”).

Охорона цієї церемонії та концерту-відкриття обійшлась організаторам в добру копієчку – майже 1 мільйон 300 тисяч гривень.

Київське обласне управління поліції охорони отримало від НСТУ майже 790 тисяч гривень за охорону самої церемонії відкриття та патрулювання біля “Паркового”.

Ще майже по 250 тисяч отримали дві приватні охоронні фірми (ТОВ “Бриар” та ТОВ “Спарта ХХІ”) за організацію внутрішньої охорони в Євроклубі під час відкриття конкурсу.

Охорона головної арени Євробачення коштуватиме ще більше. Згідно з уже оприлюдненими угодами, сума витрат на охорону МВЦ і організацію системи пропуску обійдеться у понад 10 мільйонів гривень.

 

 
 

Зокрема, 1,04 мільйона отримає ТОВ “Констебль” за охорону внутрішній периметру Виставкового центру. За патрулювання і забезпечення порядку ззовні МВЦ Управління поліції охорони Києва отримає 6,8 мільйона гривень.

Ще 155 тисяч організатори виплатять за пожежні автомобілі ГУ ДСНС Києва.

ТОВ “Проектно-технічний центр” за організацію контрольно-пропускної системи отримає за трьома угодами сумарно понад 2 мільйони гривень.

Крім того, 1 мільйон 400 тисяч гривень НСТУ заплатить приватному підприємству “В Тікет”, яке має забезпечити роботу сервісних центрів та системи сканування квитків на концерти Євробачення.

Окрім чисто людських ресурсів для охорони організатори Євробачення витратили ще понад 23 мільйони гривень на технічні засоби, необхідні для забезпечення безпеки конкурсу.

Зокрема, майже 9 мільйонів гривень НСТУ заплатить трьом приватним фірмам за металеві рамки, встановлені в МВЦ та у фан-зонах Євробачення: ТОВ “Спарта XXI” отримає 1,4 мільйона, ТОВ “Ватек” 2,8 мільйона, а ТОВ “Скан Системс” за двома угодами – 4,7 мільйона гривень.

Ще 14 мільйонів 262 тисяч організатори заплатили за системи відеонагляду компанії “ЕсАй Біс”. Згідно з договором, за ці гроші компанія створила для НСТУ мережу зі 115 відеокамер спостереження, сервісний центр для обробки даних із них, навчила відповідний персонал і має забезпечити демонтаж камер після закінчення конкурсу.

Локальна помпезність

Найгламурніші аfterparty Євробачення відбуваються в Euroclub в конгресово-виставковому центрі “Парковий”. 

Там вже виступали O. Torvald, Верка Сєрдючка, Сальто назад, Alyosha та інші зірки українського шоубізнесу.

Згідно з даними сайту Prozorro, за організацію заходів в Euroclub та Euro-fun cafe ТОВ “Гамаполіс” заробляє 2,7 мільйона гривень.

Цікавими є також фан-зони. Забезпечення огорожами та сценічними конструкціями центральної фан-зони містечка Євробачення коштують 1 599 000 гривень, які отримало ТОВ “Алвісс”.

Ще 1 050 000 гривень отримало ТОВ “Скрін продакшн” за забезпечення фан-зони екранами. За звукове обладнанням ТОВ “Фірма Сенді” заробило 800 тисяч гривень.

Крім цього 1 913 933 гривень заробило ТОВ “Юдекс груп” за брендування та декор містечка Євробачення.

Організація роботи фан-зони на території Софійської площі обійшлася набагато менше в 2,5 мільйони гривень, які перерахували підприємству-об’єднанню громадян “Ініціативи столичні”.

 

 
 

Таку саму суму заробив “Київський національний академічний театр оперети” за організацію роботи розважальної зони на Троїцькій площі перед НСК “Олімпійський”.

Додатково 1 мільйон гривень коштуватиме цикл сюжетів для розважальної зони на Поштовій площі “Євробачення: Ретроспектива”.  Гроші за проект отримає ТОВ “Про Продакшн Україна”.

“Євробачення” в Україні уже давно більше ніж конкурс. З не зовсім зрозумілих причин це пісенне дійство стало чимось на зразок ще одного національного свята, до якого готується вся країна, яке постійно у центрі уваги і про яке говорять усі від старого до малого.

Тепер же українці отримають додатковий аргумент, щоб вважати цей конкурс “своїм святом”. Кожен за нього заплатить.

Джерело:Українська правда

Написати відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *