t5nf63y8epk

За кулісами талант-шоу разом з телевізійним журналістом і сценаристом – рогатинкою Ольгою Гайдайчук

«Телебачення – це інша реальність, яку ти створюєш своїми руками.  Вона перебільшена і концентрована. В ній багато подій, дій, почуттів, емоцій та деталей».

Ольга Гайдайчук. 29 років. Телевізійний журналіст та сценарист.

Наше життя нагадує телевізійний проект. Тож, коли у блакитному екрані ми бачимо героїв, схожих на себе, то щиро співпереживаємо з ними та радіємо їхнім успіхам. А що ж в цей час відбувається поза кадром?… З нагоди Дня радіо, телебачення і зв’язку цими нюансами та родзинками ми поцікавились у рогатинки Ольги Гайдайчук, котра багато років працює у талан-шоу провідних телеканалів України.

 

 – Олю, поділись коли у твоєму життєвому кіно з’явилась сцена великого телебачення?

 – Я закінчила факультет журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка. На телебаченні проходила практику ще студенткою і чула від колег: ти вмієш слухати і чути людей, в тебе все вийде. І на четвертому курсі зі Львова подалась до столиці: вирішила, що час набувати практичні навики.

Перший телеканал, на який я потрапила, – музичний телеканал М1. Просто почула про вакансію, прийшла на зустріч і залишилась на 3 роки. Там я була редактором різноманітних шоу. Працювала над створенням передач, контентом, з ведучими та гостями: музикантами, акторами і т.п.

gtlymon1m1q

Моя робота на СТБ – приклад того, як просто потрапити на телебачення завдяки резюме на посаду журналіста. Відправила і через кілька годин уже проходила співбесіду. Без знайомств і блату. Потрібне лише велике бажання, як банально би це не звучало. Тут я «жила» цілих 5 років, доросла до сценариста.

Були й сесійні роботи на 1+1. Туди мене запрошували уже по знайомству, знали, що маю великий досвід, тому закликали попрацювати разом.  Насправді, світ телебачення дуже тісний. Ми «кочуємо» телеканалами і всі один одного знаємо. Це нормально і дуже зручно.

Тож, маю багаторічний досвід роботи на форматних телешоу: «Х-фактор», «Україна має талант» на СТБ, «Пекельна кухня» та «Голос країни» на 1+1.

– Розкажи, будь ласка, детальніше про одне з них, яке вразило тебе найбільше?

– Поговоримо про «Х-фактор». Саме ним я буквально жила 6 сезонів. Співпрацювала з командою Ігоря Кондратюка, Ніно Катамадзе та Сергія Сосєдова. Мої «підопічні» – суперфіналіст «Х-фактору-3» Євген Літвінкович, переможниця цього ж сезону Аіда Ніколайчук, переможець 4-го сезону Дмитро Бабак та суперфіналіст 6-го сезону Богдан Совик. Як бачите, досвід перемог є.

Конкретно моїми обов’язками було інфо-наповнення передачі. Інтерв’ю з учасниками та суддями, написання сценарію під час монтажу передачі. Створення історій про учасників, які показують перед їхніми виступами на прямих ефірах. Тобто, мотивація телеглядача взяти телефон до рук і проголосувати за саме цього героя, проникнутись цією людиною, співпереживати їй.
Важлива деталь: ми нічого не вигадуємо. Ми просто допомагаємо людині розкритись максимально. Обожнюю інтерв’ю. Коли людина розповідає тобі те, що не збиралась і сама цього не помічає. Для цього, правда, мені знадобився не один рік досвіду. Адже талант-шоу, це не шоу про таланти. Це шоу про Людей. Про їхні мрії, про перешкоди, про життя. А талант – це лише інструмент заявити про себе на весь світ.

pctrowg7wyg

– Скільки триває підготовка проекту?

– Підготовка до проекту має кілька етапів. Це етап передкастингів, на якому людей прослуховують до етапу телевізійних знімань. Слухають, як людина співає, як поводиться, з нею розмовляють, оцінюють з позиції, чи цікава вона буде телеглядачу. Чи буде він за неї вболівати та ідентифікуватись з нею.

Після передкастингів людей запрошують на телевізійне знімання. З кожною людиною має розмову представник сценарно-журналістською групи, аби знати, з ким матиме справу проект.

А далі – найцікавіше. Телезнімання, монтаж і прямі ефіри. Весь час – це трохи більше 9-ти місяців.

– Як відбувається сам процес за кулісами?

– Щоб розповісти, як все відбувається за кулісами, там просто потрібно побувати. Дуже раджу! Це емоції, які розривають! Камери літають, люди бігають, зірки сяють!) Коли моя мама вперше потрапила на прямий ефір, у неї була ейфорія. Бо за красивою картинкою, яку бачить глядач по ТБ, прихована клопітка робота величезної команди! Ми, як мурашки, один злагоджений організм. Аби телеглядач сидів вдома на дивані і плакав, сміявся, співпереживав, проживав кілька хвилин свого життя разом з героями.

u8t_6ziz0uy

– Чи складно шукати учасників?

– Скоріше, учасники нас знаходять. У цих телепроектів гучне ім’я та репутація. Тому охочих багато. І щосезону вдавалось знаходити унікальних, ні на кого не схожих людей.

– Чи це чутки чи правда, що потрапити на телебачення можна тільки за гроші?

– Абсолютна неправда. Озирніться навколо. Переможець «Х-фактору» поруч з вами. Це і вчорашній вчитель фізкультури, продавчиня в магазині, студент чи хлопчина, з якого насміхаються однолітки в рідному місті.

– З яких професій складається команда, яка працює над проектом, скільки це людей?

– Понад 300 людей над одним проектом. Технічні служби, творча команда. Хореографи, постановники номерів, візажисти, костюмери, освітлювальники, оператори, звукорежисери, декоратори, адміністратори по роботі із глядачами, ведучими, суддями та учасниками, продюсери,  психологи, викладачі з вокалу, сценаристи, журналісти, режисери, режисери монтажу, прибиральники, вантажники  і т.д. Це глиба! Це мурашник! Все сплановано посекундно і організм працює без збоїв. Ну, хіба іноді часом і незначними.

Аби випустити в ефір одну передачу телекастингу, потрібно безліч безсонних ночей, десятки прослуханих та прочитаних інтерв’ю, тонни відеоматеріалу. І зусиллями людей, це все перетворюється у захопливе кіно.

vbzho8j83s8

Чим приваблює тебе робота на телебаченні? Наскільки вона важка?

Ні, не важка! А ДУЖЕ важка! Робочий день може починатись о 5-й ранку і закінчуватись о 5 ранку наступного дня. Але це робота для тих, хто любить людей. Без цієї любові на телебаченні нІчого робити. Ви допомагаєте їм змінити життя, здійснити мрії. Ви плачете і радієте разом з ними. Півроку у вас немає власного життя. Ви живете долями ось цих людей, які прийшли на телепроект. Ви знаєте, коли вони пішли в школу, що люблять їсти, як звати їхнього кота і коли трапився перший поцілунок чи секс.

Що пропагують такі телепроекти? Не сидіти на місці і нити. Іти! Падати, підійматись, долати, але іти! Адже Можливо все!  (Слоган СТБ)

– Чого, на твою думку, зараз найбільше бракує в українському телебаченні? Які програми і шоу потрібні?

– Топові українські телеканали тримають руку на пульсі розвитку ТБ в цілому. Ми розвиваємось не гірше закордонних колег. Автори наших телешоу не раз зізнавались нам у любові і давали високу оцінку адаптації телешоу в Україні. Також, в еру розвитку Інтернету, ми враховуємо аудиторію і там.

Чого бракує? Документальних проектів. Забагато «чорнухи». Але це напряму пов’язано із економічним розвитком України. Адже інтерес до трешу існує в так званих країнах третього світу. Але я вірю в краще.

– Що б ти побажала колегам з Рогатинського району?

– Не боятися. Ніколи. І нічого. Крім своїх мрій. Бо вони можуть здійснитися)) І любити людей і справу, яку ти робиш. Бо борщ від мами найсмачніший, погодьтеся. Чому? Бо його приготували з любов’ю:))

 

Спілкувалась Оля Іванець

akmjuazg1i8 helbr6hcpme lvbb8zad4jm zjc-yfc0rsm

 

Написати відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *